У статті розкрито актуальність проблеми духовного занепаду суспільства та роль класного керівника в вирішенні цієї проблеми через виховну роботу з класним колективом та створення атмосфери постійного творчого саморозвитку особистості учня. Розглядаються результати формуючого експерименту щодо розвитку духовно-катарсичної активності підлітків в умовах загальноосвітнього навчального закладу. Стаття має за мету звернути увагу педагогічної спільноти до можливих шляхів «очищення» світогляду молодого покоління - нової генерації українського суспільства.
В статье раскрыта актуальность проблемы духовного падения общества и роль классного руководителя в решении этой проблемы через воспитательную работу с классным коллективом и создание атмосферы постоянного творческого саморазвития личности ученика. Рассматриваются результаты формирующего эксперимента по развитию духовно-катарсической активности подростков в условиях общеобразовательного учебного заведения. Статья имеет цель обратить внимание педагогического сообщества к возможным путям «» мировоззрения молодого поколения - новой генерации украинского общества.
This article tells about spiritual decline of society and teacher role in the decision of this problem through an educate work with a class. The results of formed experiment about teenagers spirituality-catharsis activity development are examined in the conditions of general educational establishment. The purpose of the article has to pay pedagogical association attention to the possible ways of pupil’s consciousness «clearance».
Ключові слова: підліток, класний керівник, відчуттєва активність, розумово-рефлексивна активність, ціннісно-смислова активність, самоактуалізаційна творча активність, духовно-катарсична активність.
Ключевые слова: подросток, классный руководитель, чувственная активность, умственно-рефлексивная активность, ценностно-смысловая активность, самоактуализационная творческая активность, духовно-катарсическая активность.
Keywords: adolescent, teacher, feeling activity, mind reflection activity, value sense activity, Self-actualization creative activity, spirituality-catharsis activity.
Актуальність проблеми
Усе більша кількість учнів та педагогів стають заручниками політичних, соціальних та ідеологічних маніпуляційних процесів зміни свідомості. Суспільство стає більш егоїстичним, «вузьколобим» та корумпованим. Люди втрачають співчуття та вдячність один до одного, до навколишньої природи. Дорослі та діти не спроможні «відфільтровувати» наростаючий обсяг «забруднюючої» свідомість інформації, впадають в депресію, знаходять ілюзорні шлях вирішення зміни реальності та власного світосприйняття (вважають джерелом щастя та радості алкоголь, тютюн, марихуану, кофеїн тощо). Сприйняття молодим поколінням ЗМІ та суперечливих навчальних підручників, як єдиного, незаперечного джерела фактів та істинних знань, залишає суспільство без духовного підґрунтя цінностей пращурів з оманливим майбутнім.
Розширюється когорта вчених, які без сумніву стверджують про необхідність переходу суспільства з Епохи Інформатизації в Епоху Духовності. Класний керівник, як один з учасників навчально-виховного процесу (поряд з вчителями - предметниками, психологами, батьками учнів), залишається важливим фактором впливу на духовні трансформації свідомості у підлітка [10, c. 4-5].
Аналіз останніх досліджень Проблемою духовного розвитку особистості, її вихованням, займається велика кількість вчених (І. Д. Бех, В. А. Роменець, В. О. Киричук, З. С. Карпенко, О. В. Киричук, Т. М. Титаренко, Е. О. Помиткін, О. М. Олексюк та багато інших) [2; 3; 4; 5; 8; 9; 11]. Проблемами перепідготовки педагогічних кадрів, як основних носіїв духовних цінностей та ключових професійних компетентностей в умовах післядипломної освіти «опікуються» педагоги, психологи – В. В. Олійник, Л. І. Даниленко, В. А. Семиченко, Ю. Приходько, О. І. Бондарчук та ін. [1].
Недосліджені аспекти проблеми Залишається малодослідженим питання розвитку духовно-катарсичної активності підлітків (ДКАП) в умовах загальноосвітнього навчального закладу. Розробка тренінгових виховних програм та перевірка їх ефективності залишається актуальним завданням сучасних психологів та класних керівників.
Мета статті Висвітлити результати та визначити ефективність формуючого експерименту – розвитку духовно-катарсичної активності підлітків в умовах загальноосвітнього навчального закладу.
Результати теоретичного аналізу проблеми
Формувальний експеримент тривав впродовж 2008-2009 навчальних років у колежі імені В.О.Сухомлинського (школа №268) Ленінградського району м. Києва. Для проведення експерименту було відібрано експериментальну (25 осіб) та контрольну (27 осіб) групи підлітків, які мали приблизно однакові соціально-психологічні особливості: стать, вік, рівень духовно-катарсичної активності тощо.
Метою формувального експерименту з підлітками було здійснення цілеспрямованого та опосередкованого впливу на розвиток духовно-катарсичної активності. Із змістом розробленої нами тренінгової програми та основними поняттями (визначеннями) можна ознайомитися в раніше надрукованих працях [6; 7].
Нагадаємо, що основними завданнями тренінгової програми були:
1. Стимулювання від чуттєвої активності підлітків (розвиток життєвої активності, ініціативності, цілеспрямованого позитивного або співчутливого ставлення до однолітків, які подобаються і не подобаються, формування потреби в спілкуванні з усіма оточуючими);
2. Розвиток розумово-рефлексивної активності, сприяння розвитку основних когнітивних процесів (сприйняття, пам’ять, мислення, уява, увага);
3. Стимулювання інтересу до прийняття основних загальнолюдських ціннісних пріоритетів, надмотивів людської поведінки – ціннісно-смислової активності;
4. Формування уявлення про жертовність власного «Я» по відношенню до оточуючого світу та членів колективу зокрема, стимулювання підлітків до частішого прояву жертовності, безкорисної допомоги один одному в межах своїх здібностей та можливостей – самоактуалізаційної творчої активність.
Серед окремих завдань: зниження рівня агресивності, тривожності, нечесної поведінки, асоціальності, екстернальності, замкнутості; підняття неофіційного та офіційного статусу підлітка в малій соціальній групі.
Логіка побудови програми-тренінгу та тренінгових занять. Програма стимулювання духовно-катарсичної активності підлітка включає 7 занять: два емоційно-вольові, два креативно-пошукові, два навчально-пізнавальні та одне ціннісно-орієнтоване. Кожне з занять включає 8 етапів: І. Духовно-естетичний етап (зняття емоційної напруги перед основним змістом заняття та після нього); ІІ. Установчо-мотиваційний етап (актуалізація мотиваційних резервів учня); ІІІ. Змістовно-пошуковий етап (мінімізація теоретичного матеріалу теми); IV. Проблемно-пошуковий етап (актуалізація опорних знань і відшукування їхніх зв'язків з невідомими знаннями); V. Адаптивно-перетворювальний етап (творче перенесення знань у нові умови діяльності); VI. Системно-узагальнюючий етап (структурування виучуваного матеріалу, встановлення логічних зв'язків); VII. Контрольно-рефлексивний етап (розвиток творчої рефлексії та рефлексивне переструктурування особистісних знань, норм і цінностей); VIIІ. Духовно-естетичний етап.
Кожний етап заняття містить одну або декілька авторських та запозичених (модифікованих) вправ або інших елементів тренінгу (ігри, бесіди, обговорення тощо).
Під час реалізації програми тренінгу використовуються такі методичні засоби та групові методи як: інформування, психогімнастичні вправи, рольові ігри, психодраматичні прийоми, дебрифінг, групова дискусія, проективне малювання, мозковий штурм, психогімнастика.
З урахуванням специфіки основної діяльності школярів формою реалізації поставлених задач став факультатив.
Для оцінки ефективності впровадження програми тренінгу розвитку духовно-катарсичної активності підлітків була проведена повторна діагностика підлітків в експериментальній та контрольній групах, проаналізовані статистичні результати, виявлено ступінь вирішеності основних і окремих завдань, подана інтерпретація результатів контрольного експерименту.
Після повторної діагностики представники експериментальної групи, які проходили тренінгове навчання, на відміну від контрольної групи, яка не проходила навчання, показали істотні позитивні зміни (див. табл.). При цьому t-критерій Стьюдента показав статистично значимі розбіжності між результатами в експериментальній групі до та після тренінгу (р<0,05). В контрольній групі між першим та другим зрізом t-критерій Стьюдента не показав статистично значимих розбіжностей.
Таблиця
Рівень ДКА підлітків в експериментальній та контрольній групах
Рівні розвитку | Експериментальна група (25 осіб) | Контрольна група (27 осіб) | ||||||
До тренінгу | Після тренінгу | До тренінгу | Після тренінгу | |||||
Кількість осіб | % | Кількість осіб | % | Кількість осіб | % | Кількість осіб | % | |
Високий рівень | - | - | - | - | - | - | - | - |
Рівень вище середнього | - | - | 4 | 16 | 1 | 3,7 | - | - |
Середній рівень | 10 | 40 | 15 | 60 | 15 | 55,6 | 14 | 51,9 |
Рівень нижче середнього | 15 | 60 | 6 | 24 | 11 | 40,7 | 13 | 48,1 |
Низький рівень | - | - | - | - | - | - | - | - |
Так, осіб на високому та низькому рівні розвитку духовно-катарсичної активності не було виявлено в жодній з груп. Проте кількість підлітків з рівнем вище середнього зросла на 16% в ЕГ. В КГ навпаки кількість підлітків на середньому рівні знизилася на 4%. В ЕГ відмічається значне зростання кількості осіб на середньому рівні – на 20%. В КГ відмічається незначне зниження – на 3,7%. В ЕГ відмічається значне зменшення кількості осіб на рівні нижче середнього – на 34%. В КГ навпаки, відмічається збільшення – на 7,4%.
Загалом, рівень духовно-катарсичної активності підлітків в експериментальній групі зріс на 6%, однак залишився на середньому рівні (див. рис. 1). Зазнали позитивних змін й усі компоненти духовно-катарсичної активності.
Рис. 1. Динаміка показників ДКАП під впливом формувального експерименту
На перший погляд можна вважати такий результат незначним, проте, зважаючи на виявлену тенденцію спаду загального рівня духовно-катарсичної активності в контрольній групі у даній віковій категорії (з 7-го до 8-го класу) такий результат можна вважати позитивним та достатньо високим.
Крім того, у експериментальній групі в результаті формувального експерименту зафіксовано статистично значущі відмінності (р<0,05) між результатами першого та другого зрізів щодо показників емоційної експансивності (коефіцієнт кореляції Спірмена, r=0,61), ціннісних пріоритетів (r=0,44) та навчально-пізнавальної активності (r=0,50). Відмінність показників жертовності не показала статистично значимого результату (р>0,05; r=0,22), що говорить про опосередкований вплив тренінгової програми на рівень жертовності в даній малій соціальній групі.
За результатами повторної діагностики усі середні значення внутрішніх та зовнішніх факторів розвитку духовно-катарсичної активності підлітків зазнали позитивних змін під впливом тренінгу. Так, серед внутрішніх факторів, найбільше знизилися: тривожність (на 16%), замкнутість (на 12%), агресивність (на 11%), асоціальність (на 9%). Найменші зміни спостерігаються в корекції нечесної поведінки (1%) та екстернальності (5%). Позитивні зміни спостерігаються і серед зовнішніх факторів. Істотно зросло середнє значення неофіційного (на 8%) та офіційного статусів (на 11%).
Висновки Загалом можна зробити висновок про те, що запропонована нами тренінгова програма розвитку духовно-катарсичної активності підлітків, яка впроваджувалася в експериментальній групі, реально сприяла позитивним змінам та підтвердила свою ефективність. Отже, дана програма може бути рекомендована для використання класними керівниками у виховній роботі з учнями підліткового віку.
Перспективи подальших досліджень Подальші дослідження будуть спрямовані на пошук і розробку шляхів стимулювання духовно-катарсичної активності в учнів молодшої та старшої школи.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бондрчук О. І. Особливості реалізації гуманістично-ціннісного підходу у післядипломній педагогічній освіті. // Післядипломна освіта в Україні. – 2009. - №1.
2. Життєві домагання. Монографія. – К.: Педагогічна думка, 2007. – 456 с. С. 69
3. Карпенко З. C. Аксіологічна психологія особистості. – Івано-Франківськ.: Лілея-НВ, 2009. 512 с.
4. Киричук В. В. Духовно-катарсична активність особистості в контексті суб’єктно-вчинкової парадигми // Вісник післядипломної освіти: Зб. наук. праць. – Вип. 6 / Ред. кол. : В. В. Олійник (гол. ред.) та ін. – К. : Геопринт, 2007.- 272 с. – С. 11-15.
5. Киричук В. В. Змістова характеристика компонентів духовно-катарсичної активності особистості як детермінант самопроектування її фахового зростання. // Вісник післядипломної освіти: зб. наук. праць/ Ун-т менедж. освіти АПН України, Асоц. безперерв. освіти дорослих; редкол.: О. Л. Ануфрієва та ін. – К. , 2005 – Вип. 11/ голов. ред. В. В. Олійник. – К. : Геопринт, 2009. – Ч.2. – 352 с. С.153-160.
6. Киричук В. В. Стимулювання духовно-катарсичної активності обдарованих підлітків. // Практична психологія та соціальна робота. №12 – 2008 С. 15-24
7. Киричук О. В., Киричук В. О., Киричук В. В. Народження та зростання духовної особистості: теорія, діагностика, тренінг: науково-методичний посібник. / Інститут обдарованої дитини АПН України. – К. : Либідь, 2008. – 90 с.
8. Маралов В. Г. Основы самопознания и саморазвития: Учеб. пособие для студ. сред. пед.. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2002. – 256 с. с32
9. Олексюк О. М. Педагогіка духовного потенціалу особистості: сфера музичного мистецтва: Навч. посіб. / О. Олексюк, М. Ткач – К.: Знання України, 2004. – 264 с.
10. Помиткін Е. О. Психологія духовного розвитку особистості: Монографія. – К.: Наш час, 2005. – 280 с. – Бібліогр.: с. 252-278.
11. Система виховної роботи В. О. Киричука. http://www.unv.com.ua – 03.11.2009
12. Bhaktivedanta Swami, A. C. The Bhagavad-gita As It Is, first edition. New York: Macmillan, 1968.
12. Bhaktivedanta Swami, A. C. The Bhagavad-gita As It Is, first edition. New York: Macmillan, 1968.
Прикладні розробки автора:
«УНІВЕРСАЛ» - комп’ютерна програма моніторингу духовного розвитку особистості віком 6-16 років, проектування особистісного розвитку в освітньому просторі. Програма призначена для усіх учасників навчально-виховного процесу в школах, гімназіях, ліцеях, ПТНЗ тощо.
«ПЕРСОНАЛ» - комп’ютерна програма призначена для моніторингу духовного розвитку особистості віком 15 і більше років, профорієнтація, визначення психологічної готовності до управлінської та педагогічної діяльності тощо. Програма призначена для працюючих будь-якої організації, психологів, керівників відділів кадрів тощо.
Немає коментарів:
Дописати коментар