У статті розглядається проблема організації та проведення моніторингу якості виховання особистості в умовах загальноосвітнього навчального закладу. Проведено загальний аналіз технології «діагностика» в інноваційній виховній освітній системі Киричука Валерія Олександровича. Викладено основні переваги використання комп’ютерного програмного забезпечення для моніторингу якості виховного процесу.
Ключові слова: виховання, моніторинг, діагностичний комплекс.
Ключевые слова: воспитание, мониторинг, диагностический комплекс.
Keywords: behaviar, method of modeling, spirituality-catharsis activity.
Постановка сучасної проблеми полягає у недостатньому вивченні феномена «духовно-катарсична активність» та зростанні уваги до наукових досліджень, виконаних на основі системного підходу. Якісне піднесення процесу пізнання оточуючої дійсності, успіхи розвитку наукових надбань, прагнення пізнати різноманітні явища і процеси в їх взаємозв’язку та взаємозумовленості, побудова певних моделей систем у психології та інших науках, вимагає від сучасних наукових досліджень універсальності (системності).
Аналіз сучасних досліджень з даної проблеми. Біологія як наука першою зіткнулася з потребою в універсальному понятті, яким пізніше стало поняття “система”. (Праці Л. фон Берталанфі були опубліковані лише після другої світової війни і відразу ж привернули увагу науковців світу. З цього часу системний підхід виходить на одне з чільних місць у методології наукових досліджень) [9].
Із середини 50-х років у філософській літературі розпочинається розробка методологічних аспектів дослідження складних об’єктів, що розвиваються. Цією проблемою займалися І. Блауберг, О. Уйомов, В. Макаров, А. Сараєв, Л. Блюменфельд, Б. Юдін, В. Тюхтін, В. Садовський та ін. Завдяки їх працям було розроблено основні категорії системного підходу, окреслено шляхи та можливості його застосування в різних сферах наукового пізнання. Спроба застосування ідеї системного підходу була здійснена і для вивчення соціальних (В. Афанасьєв, С. Устич) та культурних явищ (М. Каган, С. Кримський, Б. Парахонський, В. Киричук, З. Мейзерський) [1-9].
Підвищений інтерес до можливості застосування ідей системного підходу в психології та педагогіці на сучасному етапі цілком зумовлюється загальною кризою насамперед методології наукових досліджень. Сучасний учений зазначає: “Очевидною є погреба у розвитку та впровадженні у практику більш нової, більш досконалої, більш науково обґрунтованої педагогічної теорії. Педагогіка із науки емпіричної повинна перерости в науку теоретичну. Недооцінка теоретичного аспекту та нехтування методологією заводять практику у глухий кут” [4, с.4].
Саме тому системний підхід на даному етапі розвитку психологічної науки може стати методологічною основою, оскільки він дозволяє розглянути психічні явища і процеси як цілісність з усією різноманітністю взаємозв’язків між її компонентами, ефективність функціонування якої залежить як від кінцевої мети, до якої вона спрямована, так і від її внутрішньої структури.
Виділення раніше невирішених частин загальної проблеми. Питання методів дослідження духовно-катарсичної активності обдарованої особистості в умовах загальноосвітнього навчального закладу залишається відкритим, існує потреба в розробці моделі дослідження цього явища з урахуванням системного підходу.
Формування цілей статті (постановка завдання). Теоретично обґрунтувати і проаналізувати поняття «модель», «системний підхід» та розробити модель дослідження духовно-катарсичної активності обдарованої особистості.
Виклад основного матеріалу.
Перед початком викладу основного матеріалу дамо декілька основних визначень понятійного апарату.
Духовно-катарсична активність обдарованої особистості (ДКАОО) – це інтегрований показник інтенсивності діяльності обдарованої особистості, що спрямована на самовдосконалення, самореалізацію та самоперевершеня своїх внутрішніх потенціалів (можливостей) шляхом самоаналізу, самопізнання, самооцінки та самоочищення власного духовного світу у відповідності до вселюдських цінностей та духовних законів гармонійного розвитку і життя.
Модель (від лат. modulus – міра) це певний умовний образ об’єкта дослідження, котрий замінює останній і перебуває з ним у такій відповідності, яка дозволяє отримати нове знання. Модель будується для того, щоб відобразити характеристики об’єкта (елементи, взаємозв’язки, структурні та функціональні властивості), суттєві з точки зору мети дослідження. Отже, моделювання пов’язане зі спрощенням, огрубленням прототипу, абстрагуванням від ряду його властивостей, ознак, сторін [8, c.49].
З метою чіткого визначення об’єкту та предмету, що досліджуються, нами була розроблена теоретична модель дослідження ДКАОО, яка дає можливість цілісно уявити основні її складові в сучасному теоретичному просторі [див. модель Рис. 1].
Основним методом дослідження ДКАОО та виявлення основних її емпіричних корелятів, було використано системний підхід. Тому, запропонована нами модель, буде ґрунтуватися на основних складових системного підходу.
Передусім, розглянемо методологію системного підходу.
Складна система, чи то біологічна, чи соціальна (в тому числі духовно-катарсична активність обдарованої особистості), потребує подвійного розгляду: по-перше, її можна і треба розглядати в предметному бутті, в статиці, тимчасово абстрагуючись від динамізму її реального існування, бо тільки за такої “зупинки” пізнання здатне схопити, описати, змоделювати склад і побудову даної системи; по-друге, її можна і треба розглядати в динаміці дійсного існування. Проте динаміка, в свою чергу, проявляється подвійно: рух системи – це по-перше, її функціонування (її діяльність, активність) і по-друге, її розвиток (виникнення, становлення, еволюціонування, руйнування, перетворення, трансформація).
Відповідно, щоб мати адекватне уявлення про складну динамічну систему, потрібно її розглядати в трьох площинах – предметній, функціональній та історичній, які і мають бути визнані необхідними і достатніми методологічними компонентами системного підходу як цілого.
Предметний аспект системного розуміння передбачає: по-перше, з’ясування того, із яких компонентів (підсистем) складається система, і, по-друге, як ці компоненти між собою пов’язані. Визнання необхідності і достатності елементів (компонентів, підсистем), що становлять систему, відкриває шлях до вивчення її внутрішньої організації, бо характер структури безпосередньо залежить від характеру елементів, що її утворюють. Таким чином, тут ми маємо справу з компонентно-структурним аналізом системи.
Наявність інформації про систему, яку дає нам компонентно-структурний аналіз, дозволяє перейти до вивчення способу її реального буття – її функціонування. Тут можна виділити два вектори: один спрямований у “надра” досліджуваної системи з метою розкриття механізму її внутрішнього функціонування, взаємодії її елементів, другий – в оточуючий світ, в її реальне середовище, взаємодія з яким становить зовнішнє функціонування.
Проте дослідження внутрішнього і зовнішнього функціонування систем ще нічого не говорить нам про її походження, розвиток і перспективу її подальшого існування. Ось чому системний підхід до поняття “духовно-катарсична активність обдарованої особистості” поєднує компонентно-структурний та функціональний аналізи з історичним аспектом, що відповідає вимозі – єдності логічного та історичного методів дослідження.
В історичній площині системного дослідження те ж є два вектори - генетичний і прогностичний. Перший визначає необхідність з’ясування походження даної системи, процесу її становлення й розвитку; другий – прогностичний – пов’язаний з розглядом перспектив подальшого розвитку системи, її можливого передбачуваного, науково прогнозованого майбутнього.
Таким чином, системний підхід до розгляду змісту поняття “духовно-катарсична активність” передбачає шестивекторний аналіз: компонентний, структурний, аналіз зовнішнього і внутрішнього функціонування, генетичний та прогностичний.
Так, в основі моделі знаходиться обдарована особистість та ДКАОО (предмет нашого дослідження). Наступним рівнем дослідження є активність особистості, далі суб’єктно-вчинкова парадигма та психологія особистості (об’єкт нашого дослідження).
Компонентно-структурний аналіз дозволив розділити модель на підсистеми. В кожній підсистемі був узятий для дослідження один компонент.
Так, аналіз психологічної літератури дозволяє виділити чотири підсистеми духовно-катарсичної активності особистості, зокрема:
· Афективний потенціал особистості: Афект - (від лат. affektus - душевне хвилювання, пристрасть) - сильний і відносно короткочасний емоційний стан, що пов’язаний з різкою зміною важливих для людини життєвих обставин, а також переживань нею свого ставлення до оточуючих і себе (інтерес, відраза; симпатія та антипатія; емоційна експансивність щодо оточуючих тощо). В нашому випадку було взято емоційну експансивність щодо оточуючих ровесників;
· Аксіологічний потенціал: Аксіологія (від грец. цінність і логія) - вчення про цінності. Іманентна від народження здатність людини робити вільний вибір дії, вчинку; прояв внутрішньої свободи; внутрішнє спонукання індивіда до того чи іншого виду активності, що пізніше виявляється в мотивах особистості; ціннісні пріоритети у взаємодії з оточуючим середовищем. Основним компонентом в цій підсистемі були вибрані ціннісні пріоритети;
· Когнітивний потенціал: Когнітивний - (від англ. cognition - знання) - успадковані передумови психічних процесів, що пов’язані із сприйманням і переробкою інформації: відчуття, сприймання (розпізнавання образів, увага, пам'ять, пізнавальні здібності, здатність до переробки інформації та ін.). В інтегрованому вигляді ми маємо справу з навчально-пізнавальною активністю особистості;
· Праксеологічний потенціал. Праксіс (від грец. - справа, діяння) - успадковані передумови творчості, що формуються на основі базового конструкта відображення в основних видах діяльності особистості (навчально-пізнавальній, соціально-комунікативній, громадсько-корисній, національно-громадянській, дозвільно-ігровій, предметно-перетворювальній, фізично-оздоровчій, художньо-образний) та жертовності.
Функціональний аналіз на моделі зображений кольорами: зовнішнє функціонування або зовнішні умови розвитку ДКАОО, та внутрішнє функціонування або внутрішні фактори впливу на ДКАОО. До зовнішніх умов можна віднести учнів та класи, батьків, вчителів, школу, місцевість (село, місто). До внутрішніх факторів впливу ми віднесли вади особистісного розвитку (тривожність, імпульсивність, агресивність, асоціальність, невпевненість, нечесна поведінка, екстернальність, замкнутість, естетична нечутливість), які в свою чергу тісно взаємодіють з оточуючим середовищем (зовнішніми умовами розвитку).
Історичний аналіз в моделі показаний у трьох часових площинах (минуле, теперішнє, майбутнє) та відповідно - двома векторами (генетичний та прогностичний).
І на кінець, в моделі прослідковуються усі зв’язки: між елемениами та компонентами підсистем; функціональні зв’язки; зв’язки між минулим, теперішнім та майбутнім.
Висновки і перспективи подальших розвідок.
Отже, побудована нами, ідеальна модель теоретичного дослідження духовно-катарсичної активності обдарованої особистості можна вважати завершеною і такою, що в повній мірі відображає найголовніші моменти дослідження цього явища з погляду системного підходу. Безумовно, модель може знайти багато критиків, тому її слід надалі досліджувати і удосконалювити.
Подальші дослідження будуть спрямовані на аналіз експериментальних досліджень, що були проведені ґрунтуючись на положеннях новоствореної моделі в руслі системного підходу.
ЛІТЕРАТУРА
1. | Баскаков А. Я., Туленков Н. В. Методология научного исследования: Учеб. пособие. – К.: МАУП, 2004. – 216 с. |
2. | Білуха М. Т. Основи наукових досліджень. – К.: Вища школа, 1997. – 271 с. |
3. | Киричук В.О. Система виховної роботи: «Психолого-педагогічне проектування особистісного розвитку учня в умовах загальноосвітнього навчального закладу». – 2007. http://www.unv.com.ua (07.10.2008) |
4. | Ковалев А.П. Педагогические системы: оценка текущего состояния и управление. – Харьков: Изд-во ХГУ, 1990. – 114 с. |
5. | Крушельницька О. В. Методологія та організація наукових дослі- джень: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2003. – 192 с. |
6. | Єріна А. М., Захожай В. Б., Єрін Д. Л. Методологія наукових дослі- джень: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 212 с. |
7. | Фаренік С. А. Логіка і методологія наукового дослідження. – К., 2000. |
8. | Кустовська О. В. Методологія системного підходу та наукових досліджень |
9. | Системний Підхід У Педагогіці: Історичний Аспект http://ua.textreferat.com/referat-13413-1.html (07.10.2008) 10 . Bhaktivedanta Swami, A. C. The Bhagavad-gita As It Is, first edition. New York: Macmillan, 1968. |
Прикладні розробки автора:
«УНІВЕРСАЛ» - комп’ютерна програма моніторингу духовного розвитку особистості віком 6-16 років, проектування особистісного розвитку в освітньому просторі. Програма призначена для усіх учасників навчально-виховного процесу в школах, гімназіях, ліцеях, ПТНЗ тощо.
«ПЕРСОНАЛ» - комп’ютерна програма призначена для моніторингу духовного розвитку особистості віком 15 і більше років, профорієнтація, визначення психологічної готовності до управлінської та педагогічної діяльності тощо. Програма призначена для працюючих будь-якої організації, психологів, керівників відділів кадрів тощо.
